Telegram Group Search
За подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів судовий збір не підлягає сплаті
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 № 918/907/22:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119618089
Розглядаючи клопотання учасника справи про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору, суди першочергово мають встановлювати: 1) чи передбачає законодавство сплату судового збору за подання документа чи вчинення певної дії; якщо так, то 2) чи визначає законодавство ставку судового збору. За умови, що сплата судового збору не передбачена, суд має відмовити у задоволенні клопотання з підстави відсутності в учасника справи обов`язку його сплати. У такому разі питання про прийняття заяви/скарги до розгляду вирішується в загальному порядку
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 № 918/907/22:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119618089
КУзПБ не містить такої підстави для залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство як неявка заявника у перше судове засідання
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 № 904/1273/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119740976
Процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п.37 гл.2 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених п.10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 № 904/1273/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119740976
Подання відповідачкою всупереч визначеному законом процесуальному порядку апеляційної скарги на заочне рішення до суду апеляційної інстанції, а не заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції після отримання його копії не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання заяви. Наведене узгоджується з принципом римського права «знання закону презюмується», згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього
🔥🔥Постанова ВП ВС від 12.06.2024 № 756/11081/20 (14-25цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776617
Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення
🔥🔥Постанова ВП ВС від 12.06.2024 № 756/11081/20 (14-25цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776617
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення
🔥🔥Постанова ВП ВС від 12.06.2024 № 756/11081/20 (14-25цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776617
У практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі
🔥🔥Постанова ВП ВС від 12.06.2024 № 756/11081/20 (14-25цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776617
Суд апеляційної інстанції не може вийти і за межі доводів апеляційної скарги, погіршивши при цьому становище заявника (відповідача, який подав апеляційну скаргу). Зазначене узгоджується з принципом заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius), який відомий ще із часів римського права та існував у зв`язку з іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно з тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги
🔥🔥Постанова ВП ВС від 12.06.2024 № 756/11081/20 (14-25цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776617
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2024 № 161/8822/19 (61-7223сво22):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776316
У справі про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя до співучасників висувається єдина позовна вимога, а не окрема вимога до кожного із співвідповідачів. З огляду на це, єдина вимога позивача має спиратись на єдине обґрунтування (єдині підстави позову), а тому заперечення проти такого позову боржника та позичальника не можуть бути роздільними, вони мають спиратись загальне для співучасників обґрунтування
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2024 № 161/8822/19 (61-7223сво22):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776316
У випадку наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів/боржників, кожен з них має право висунути заперечення проти вимог кредитора, які є загальними для всіх боржників та не засновані на особистих відносинах одного з них з кредитором. Оскарження судового рішення у повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими, та перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такого відповідача, не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства
🔥🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2024 № 161/8822/19 (61-7223сво22):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119776316
Норми ГК України та ЦК України, якими врегульовано забезпечення виконання зобов`язання гарантією та її правова природа, слід розуміти таким чином, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Ст. 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.05.2024 № 910/17772/20:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119618126
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити
🔥Постанова КЦС ВС від 18.06.2024 № 758/113/23 (61-18061 св 23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119809168
Вирішуючи спір про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), суди мають враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки
🔥Постанова КЦС ВС від 19.06.2024 № 554/6033/22 (61-13966св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119872633
Самі по собі показання свідків не є підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю
🔥Постанова КЦС ВС від 19.06.2024 № 554/6033/22 (61-13966св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/119872633
2024/06/25 00:50:10
Back to Top
HTML Embed Code: