Про батл Портников&Латиніна. І Фейгін — провідник.
Ніколи було писати про цей цирк, але з огляду на резонанс — кілька слів.

Дві позиції спочатку.

Латиніна — за імперії, бо на гора видавали багато чого: наукового, культурного тощо.
Портников — проти імперій, бо там хтось великий пригнічує когось меншого.

Латиніна, підготувавшись, робить перший хід і відразу конем: українці правили пізнім СРСР — весь брежнєвський склад Політбюро. Перераховує Андрія Кириленка, Володимира Семичасного, Підгорного, Гречка, Полянського тощо. І це правда — "застій" справа рук вихідців з України. Тому Україну — ніяк не можна назвати "колонією". А українців — жертвами, що роздмухувалося — до війни — ще з 1990-х (позиція професора Києво-Могилянки, доктора історичних наук Наталії Яковенко, це позиція, яка ніколи не "римувалась" з офіційною історичною доктриною України). То може все-таки партнери були?

На цю позицію одразу у Портникова один єдиний аргумент: усі, хто продовжив кар'єру в Москві — зрадники. Бо там уже була не потрібна українська мова. Ні, не партнери: «Москва завжди намагалася зґвалтувати Україну» (ні, зовсім не пропагандист, як він стверджував, а ще Портников часто посміхався на подібних репліках, чим дещо лякав, але на його високому рейтингу — це не позначилося).

Далі весь діалог був такий.
Латиніна: Брежнєв — зрадник? Гоголь — зрадник? …….- зрадник?
Портников ретельно просіював список. Політики — всі зрадники, бо відмовилися в Кремлі від "своєї украінської ідентичності", а в Гоголя — це трагедія ( навіщо Микола ще рвався до Пушкіна? Але є один аргумент: сюжети мог дать класні – К.Р.).

При цьому Портников заявив, що сам він зберігав свою українську ідентичність, коли "десятки років жив у Москві". Запитання із залу. Навіщо він там жив, якщо йому настільки огидна була і ця РФ та її столиця? Латиніна цього питання не задала, але Віталій все одно, ясно, викрутився б.

При цьому обидва про СРСР говорили, тільки як про РФ, Україну і Білорусію. А Узбекистан, Таджикистан тощо? Як було не відмовлятися від української ідентичності» , якщо інша частина Політбюро: Вірменія, Грузія тощо? Наполягали, до речі, на «радянський ідентичності» тоді.

З України та Росії Портников і Латиніна перемістилися в Європу, на щастя (занадто болюче обговорення на тлі війни) для аудиторії.

Латинініна: А Наполеон — зрадник Корсики?

Портников — підтвердив це (хоча не згадав факт, що своїх політикам місцевим той пропонував свої послуги — вони відкинули Бонапарта). Тепер цитую Віталія: "Воцаріння Наполеона позбавило корсиканський народ шансу на будівництво незалежної держави. Що тут хорошого?" Как я пойняв, це все що може сказати Портников про діяльність Наполеона.

Але найцікавіший момент дискусії, коли Віталій виявляв не свою українську ідентичність, а єврейську. При чому в найнесподіванішій формі. Цитую дослівно Портникова: "Я не поважаю фараонів, які моїх предків змушували будувати свої паршиві піраміди". Браво, Віталію! Ось це — по-справжньому несподіваний погляд на історію стародавнього Єгипту!
Тут суперечки точилися, здебільшого, що ж це були за дивні технології, вже ж не інопланетяни допомагали фараонам будувати піраміди? Але Портников роз'яснив, хто зробив ці "паршиві" споруди, якими, щоправда, наївні туристи досі захоплюються. Але даремно, мабуть, те ж в них «нічого хорошого»?

У результаті батлу всі троє з'ясували, що не всі з них євреї. І навіть тут — Латиніна — програла. Та вона ще й маленька порівняно з опонентом: Портников згадав, як бачив її дівчинкою, яку привела її мама на "Прес-клуб" Кіри Прошутинської на радянському ЦТ. Мовляв, вона і зараз — якась наївна дівчинка, а Портников — і тоді був досвідчений журналіст. Хоча, між нами, Юлія старша за Віталія на рік. Але хто рахує! Головне — перемогти в батлі!

Висновок: згоден із тими, хто був за батл - Портников&Арестович. Той як і Віталій теж має розвинену уяву. Саме за допомогою уяви, квітчастих фраз і закидів Віталій мав кращий вигляд, хоч набагато істеричніший за "нудну" Юлію, яка намагалася наївно чіплятися за деякі аргументи і факти.

Кого я вважаю кращим у цій дискусії, що зібрала мільйони переглядів?

Ви знаєте: Марка Фейгіна. Хоча я, прямо скажемо, не його шанувальник. Мені здається, він єдиний із трьох намагався дотримуватися хоч трохи здорового глузду. І на загальному фоні цього цирку — це було вже не мало.

///

Допис Кості Рильова

Морить военнопленных голодом, превращая их в живых скелетов, российский пропагандист Дюков считает не только нормальным, но и поводом для шуток в стиле фашистов с экранов советского кино- он называет это "созданием условий для похудения"

Обыкновенный нацизм, это вот так.

В Бухенвальде и Освенциме не какие то инопланетяне работали, вот такие, как Дюков были, тоже шутили, что создают условия для высокой производительности труда, для научных прорывов, поставляя людей словно подопытных крыс доктору Менгеле.

Чем Дюков отличается от нацистов 80летней давности?

Да ничем.

📌Увидела у Ронина удивительное: мол, топы Укрэнерго напрацювалы в мае и июне на четверых сразу на 6 лямов больше (8,5 в сравнении с 2 за предыдущий март, при этом какая в этих 8,5 миллионах доля самого главы УЭ Кудрицкого они уточнять не стали. Хммм… Буквально пару мыслей на этот счет. Для начала скажу, что полностью разделяю мнение Кирилла: в военное время с зарплатами у фронтовиков в 3к уе прибашлиться такими суммами несколько неэтично, мягко говоря.

Ибо на фоне одного из главных по стране лозунгов «прикрути!» (выключи кондиционер, выкинь бойлер и далее по тексту), полной жопе в сфере энергетики, выросших в два раза тарифах и прочих пиздецах, все эти нули справедливо вызывают не только вопросы, но и вполне обоснованный народный гнев. И рано или поздно терпение лопнет. Оно и без того уже на грани.

И нет, речь не о том, что топы должны иметь зарплаты на уровне продавца в макдаке, речь о том, что государственные топы должны иметь чувство социальной солидарности и хотя бы минимальной эмпатии. Поэтому что бы это ни было: зарплата, премии, каникулы, отпускные, да что угодно — это какие-то абсолютно нереальные оторванные от действительности деньги для страны, находящейся в условиях войны за своё выживание.

Вообще, гос аппарату давно пора «выходить в поля», что называется. Быть поближе к людям. Почаще общаться с теми, за чьи налоги они живут. Узнать мнение этих людей по тем или иным вопросам. Потому что иногда складывается ощущение, что война отдельно, а некоторые наши чинуши — отдельно. Осторожно на виражах, посадка будет очень жёсткой.