🤷🏻‍♂️🔫Контрольний постріл у спрощену систему оподаткування
Які ризики малого бізнесу несе спроба запровадити ПДВ при досягненні річного обороту в 1 млн, розповідає у статті для "Економічної правди" старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський

Ключові тези:
🔹ПДВ - доволі складний податок за своєю сутністю. А в Україні він ще й дуже складно адмініструється, зокрема вимагає ведення повного бухгалтерського обліку, і, на додаток до нього, наявності спеціального комп’ютерного (не для мобільних пристроїв) програмного забезпечення для взаємодії з системою електронного адміністрування (СЕА) ПДВ.

🔹Система ризик-орієнтованого блокування податкових накладних СМКОР стовідсотково буде вважати такого ФОПа ризиковим, а для того, аби розблокувати накладну, треба купу документів, яку тільки фахівець може зібрати за відповідну оплату - ну, або 2% податківцям.

🔹Основний вид діяльності підприємців на спрощеній системі - роздрібна торгівля, переважно на базарах, у кіосках та маленьких магазинах. Це означає, що у більшості чистий підприємницький дохід при обороті в 1 млн грн складає приблизно 200 тис. грн. на рік - тобто менше середньої зарплати.

🔹Найняти бухгалтера навіть на чверть ставки - це принаймні 7-8 тис. грн на місяць разом з податками. Тобто такий підприємець, окрім сплати 16.7% ПДВ (від сумарного доходу), змушений буде віддавати від чверті до половини свого і без того невеликого заробітку за абсолютно непотрібну йому роботу. Це означатиме, що вести легальний бізнес з таким оборотом стане невигідно від слова "взагалі" - хіба що це не бізнес, а псевдо-ФОП, за якого бухгалтерію робить фірма, до якої він належить

🔹Шлях зростання підприємства з самозайнятого ФОП до більш-менш великої компанії буде заблоковано, отже, зменшиться конкуренція. Найбільше у цьому зацікавлені наразі великі торгівельні мережі.

🔹Навіть якщо б зменшити поріг ПДВ до нуля, тобто обкласти податком геть усіх, і якщо б вони при цьому залишилися працювати (що неможливо), то потенційні надходження ПДВ склали б десяту частину від загальних, близько 40 млрд грн.

🔹З точки зору загальносуспільних інтересів, то кінцевою метою будь-якої економічної політики має бути зростання суспільного добробуту. Податкові надходження самі по собі не збільшують його: з точки зору макроекономіки, оподаткування - це просто переміщення ресурсів від приватного сектору і сектору домогосподарств до сектору загального державного управління.

🔹Будь-яке збільшення податків пригнічує економічне зростання.
Тому вводити додаткові обтяжливі вимоги, які збільшують вартість дотримання податкового законодавства і взагалі адміністрування, може мати сенс тоді, коли така вартість незначна порівняно з фіскальним ефектом, а держава може використати ці ресурси продуктивніше за платників.
Читати весь текст

📩 Підписуйся на "Ціну держави"